Стрічка новин церкви Святого Миколая (Кропивник)

Нічні чування.

Слава Ісусу Христу.

Сьогодні ми прибирали в нашій старій церковці. Дякуємо всім, хто прийшов.

НАУКА:
Святий Андрей Критський пише так: “Хрест воздвигається і всі вірні збігаються. Хрест підноситься і місто торжествує і всі народи празник обходять. Підноситься хрест не лишень тому, що Христос вознісся на ньому, а тому, що хрест було знайдено і він упокорив безумство жидів. Тому й нині торжествуємо, що в цей день неоціненний скарб, добутий з землі, засяяв світові як сонце”. “Святий хрест - це невичерпне джерело добра. У ньому така сила, що хто має його перед очима і глибоко у своєму серці, то такого чоловіка ніколи не спокусить тілесна спрага, ані любов до майна, ані жодна пристрасть” (св. Августин).

МОЛИТВА:
Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, і почитаємо Хрест Твій святий, ним бо Ти визволив нас від ворожої неволі.

2012 рік

НАУКА:
Мусимо коротко згадати про спів у церкві. Спів розпалює в серці благочестя, він сам по собі є дуже чудовою молитвою і якнайліпше служить возвеличенню Господа Бога. “Скільки сліз пролив я при Твоїх гимнах і співах, о Господи, як був я зворушений, коли в Твоїй церкві лунав милозвучний спів. Кожен звук миром спадав у мої вуха, і з ним Твоя правда вливалася до серця так, що жар богомілля полум’янів у мені” (св. Августин). Спів утихомирює Божий гнів, проганяє диявола, притягає до нас ангелів, додає душі крил возноситися на небо. “Не одному вже церковний спів витиснув з очей сльози правдивого розкаяння” (св. Вернард).

На закінчення Тайної вечері Христос і апостоли “відспівавши, вийшли вони на Оливну гору” (Мт. 26, 30). Святі Отці Атанасій, Василій, Йоан Золотоустий, Амвросій дуже схвально висловлюються про церковний спів. Йдеться про те, щоб, співаючи на славу Божу, запалити себе та інших духом благочестя, а не за для концерту. “Якщо співаєш для того, щоб хтось тебе хвалив, то цим продаєш свій голос” (св. Вернард). Найкращий спів є тоді, коли співає вся церква, це і є справжня - молитва. У новочасних співах часто губиться дух церкви, а дім Божий перетворюється в концертний зал. Лиш той, хто має сильну віру в Бога і відчуває всю Його велич, хто просякнутий духом благочестя, лиш той у змозі писати церковні пісні, що глибоко вражають і підносять душу. Ми щасливі з того, що Господь, під цим оглядом, збагатив нас. Співайте Богу нашому, співайте, Цареві нашому співайте!

МОЛИТВА:
Промовмо всі з усієї душі і з усієї мислі нашої промовмо: Господи, помилуй.

НАУКА:
У найважливіші хвилини Божественної літургії, під час освячення і святого Причастя зосередь усі свої чуття. Там, на престолі, перед тобою сам Ісус Христос. На Літургії Передосвячених Дарів співаємо: “Нині сили небесні з нами невидимо служать: ось бо входить Цар слави, ось жертва тайна совершенна супроводиться у славі. З вірою і любов’ю приступім, щоб нам причасниками життя вічного бути”. “А Господь у храмі святому своєму, мовчи перед Ним, уся земля” (Ав. 2, 20). Тоді то “з вірою приступіть”. Найсвятіша хвилина настала: сам Христос лежить на престолі як агнець, якого призначено на заколення. Він сходить, щоб принести себе в жертву за нас. Просіть тоді, що хочете, і напевно не відмовить вам.

МОЛИТВА:
Благословлю Господа на всякий час.

НАУКА:
“Перші християни поводилися в церкві так тихо, немов би там не було живої душі” (св. Йоан Золотоустий). Одна побожна цариця ніколи під час Божественної літургії не сиділа, бо, як казала, жоден слуга не сміє в її присутності сісти, то чого б вона мала сидіти в присутності Господа Бога? Не треба також приходити до церкви зодягненою, як на показ, щоб люди розглядали. До однієї такої жінки святий Йоан Золотоустий сказав: “Ти, лялько, чого прийшла сюди, хіба це вбрання грішниці, що приходить до церкви каятися; може, ти прийшла сюди гуляти або показуватися людям?” А святий Амвросій про таких сказав: “Чим більше вони прибрані і чим більше намагаються сподобатися людям, тим мерзенніші вони є перед Богом”. Під час Божественної літургії ми маємо усвідомлювати, якого святого дійства ми є свідками. Розбудімо в собі почуття віри, надії і любови. Потім зробімо намірення, на яке жертвуємо нашу участь у літургії. Під час богослужіння співаємо разом з хором або зі співцями, щоб бути учасниками спільної молитви.

МОЛИТВА:
Обнови нас, Боже нашого спасіння, і поклади край Твоєму на нас гнівові! Пс. 85(84), 5.

Святий Інокентій народився в містечку Альбано, поблизу Риму. У 402 р., після Анастасія І (399-401), його вибрали папою і він засів на Петровому престолі. Для Риму були це страшні часи. Алярик, вождь ґотів, нищив усе довкола. Папа Інокентій проповідував у Римі слово Боже, приводив до покаяння, просвіщав поган, яких у Римі тоді була більшість. Крім того, пильнував він також і справ усієї Христової Церкви. До нього (ще поки він став папою) писав святий Василій Великий і просив поради, як протидіяти єресі аріян. А коли злоба і каїнова затятість прогнали святого Йоана Золотоустого з Царгорода, то великий святитель повідомив про це папу Інокентія, а той велів у Римі постити в знак смутку, який охопив усю Христову Церкву. У листі до святого Йоана папа заохочував його до витривалости, а в листах до єпископів і царгородського народу обстоював невинного пастиря. Він послав до імператора Аркадія посольство, а коли побачив, що той явно підтримує ворогів Йоана Золотоустого, то кинув клятву на імператора, на його дружину Євдокію, на Олександрійського патріярха Теофіла і всіх противників святого Йоана.

У тяжку хвилину, коли Алярик став загрожувати Римові, він визвався бути посередником між Аляриком та імператором Гонорієм, однак йому не вдалося захистити Рим від варварського грабунку, за винятком храму святого Петра. Папа Інокентій був прикладом життя, посвяченого Богу. Попри своє високе достоїнство, був дуже смиренний, жив в убогості, дні і ночі проводячи в молитві. Помер 12 березня 417 р., правив Христовою Церквою п’ятнадцять років.

НАУКА:

Як слід поводитися на Божественній літургії? Чим важливіша для людини справа, тим більшу увагу вона приділяє їй. А якщо зважимо на те, що з усіх добрих справ участь у Божественній літургії є найважливішою, тоді вже й самі будемо знати, з якими почуттями маємо перебувати там, де сам Христос Спаситель для нас і за нас сходить на престол. Тому на Службі Божій треба відкинути все, що зневажає святість місця: сміх, розмови, запізнення тощо. У храмі перебуваймо зі страхом і трепетом, “місце бо, що на ньому стоїш - земля свята” (Вих. 3, 5). Пам’ятаймо слова Христа Спасителя: “Дім мій домом молитви буде зватись, ви ж чините з нього печеру розбійників” (Мт. 21, 12). “Церква - то місце молитви, не робіть з неї місця відпочинку” (св. Йоан Милостивий). У присутності владоможця не смієш сміятися і говорити, а тут сам Господь Ісус Христо перед тобою.

МОЛИТВА:

О Господи! - до Тебе я взиваю: Поспішись до мене, почуй мій голос, коли до Тебе взиваю.
Пс. 141(140), 1.

Нагадуємо, що сьогодні о 15:00 Вервиця до Божого Милосердя, для дітей, молоді та всіх охочих.